Шукати в цьому блозі

середа, 7 травня 2014 р.

Через її дитинство пройшла війна

Скільки людей – стільки різних доль, одна на одну не схожі. І все ж таки є те, що їх об'єднує – це дитинство, обпалене війною.
Напередодні Дня Перемоги, у центральній районній бібліотеці ім. Д.І.Чижевського відбувся вечір-спогад «Через дитинство пройшла війна». До бібліотеки цього дня завітали учні 6 класу Олександрійської гімназії-інтернат, щоб зустрітися з жителькою села Ульянівка - Вавіліною Вірою Дмитрівною, дитиною війни.

Віра Дмитрівна народилася у 1926 р. в селі Зелений Гай Олександрійського району. Зростала активною, допитливою дівчинкою, будувала плани на майбутнє, але всі сподівання перекреслила війна. Її, як і всіх дітей війни, не оминули ні роки примусової праці в Німеччині, ні голод, ні холод, ні страх перед смертю. У вересні 1942 року, дівчину, разом із однолітками схопили німці. Товарним вагоном молодь везли до Німеччини. Але  їй вдалося втекти під час зупинки потяга в Румунії. Пів - року юна Віра добиралася додому, переховуючись  по скиртах, лісах, ямах;  пізнала і голод, і холод, їй доводилось тяжко працювати у чужих людей, щоб прогодуватись.
«Тяжкими і страшними були роки війни.  І яке то було свято в наших юних душах, коли вигнали  фашистів  з нашої землі» – говорить Віра Дмитрівна.


В післявоєнні роки закінчила школу, потім педагогічне  училище. Разом з чоловіком фронтовиком-прикордонником зростили трьох дітей. Понад 35 років свого життя Віра Дмитрівна  присвятила педагогічній справі, має відзнаки та нагороди, як ветеран праці. Життєва активна позиція, оптимізм, любов до життя не покидає її і сьогодні. Вона  учасниця художньої самодіяльності, співає та декламує вірші, із задоволенням зустрічається з дітьми та молоддю. У своїх п’ятьох онуках та шістьох правнуках бабуся виховує почуття патріотизму, поваги до загальнолюдських цінностей та любові до рідного краю.
Віра Дмитрівна звернулась до всіх присутніх: «Пам’ять про тяжкі втрати, які зазнав наш народ у страшній війні, зобов’язує всіх нас усвідомити, що ми повинні цінувати звичайні земні радощі, все те, що має кожен із нас зараз, аби ніколи більше пил і порох від вибухів не закрив нам сонце і чисте блакитне небо, щоб жоден нападник не відібрав у нас рідної землі, любові до життя, прагнення досягти своєї мрії. На закінчення заходу бібліотечні працівники презентували книжкову виставку «Перегортає пам'ять сторінки, веде туди – на фронтові дороги», яка містить документальні та художні твори про лихоліття війни, а гостя  виконала пісню «Ветерани». 

Немає коментарів:

Дописати коментар